?

Log in

No account? Create an account

tebenema

“La chevelure” de Stéphane Mallarmé (1887)

« previous entry | next entry »
травень. 19-е, 2011 | 01:51 pm


Волосся зліт вогню на заході емблема
Бажання щоб його до краю розмело
Спадає (а здалось померкла діадема)
Одвічним вогнищем на вінчане чоло

Без золота зітхать щоб ця жива хмарина
Зачаєний вогонь що миттю обійма
В алмазах віч завжди світилася єдина
Чи глузування в них чи істина сама

Оголений герой неславу накликає
На ту що зорних сяйв не зрушила й на мить
І жінка що спроста у повні слави сяє
Схиливши голову нечуване вершить

Рубіни сіючи в роздерту плоть вагання
Мов радість світача і рятівне палання.

(пер. Михайла Москаленка)
tnx domoladossa 

Посилання | Прокоментувати | Share

Comments {0}